В цій будівлі знаходиться архівний сектор Кагарлицької районної ради. І ось минуло вже два місяці, як ми звернулися до архіву з проханням надати нам протоколи з виборів до Кагарлицької районної ради. За цей час ми чотири рази їздили до архіву, десятки разів зв’язувалися з керівницею архівного відділу телефоном та ще не отримали протоколи.
Перша поїздка виявилася найкоротшою, адже на дверях архіву була записка:
“Завідувач архівного сектору у відпустці до 05.08”
Вже 8 серпня ми знову стояли на порозі архівного сектору разом із заявою на отримання дозволу копіювання протоколів.
Проте після десятихвилинного вичитування ознайомлення з нашою заявою, завідувачка архівного сектору повідомила, що їй потрібно 10 днів на відповідь (строк виконання запиту не може перевищувати 30 днів з моменту його реєстрації, але може бути продовжений рішенням голови архіву). Такий термін вона пояснила необхідністю дізнатися у юристів, чи маємо ми право переглядати та копіювати виборчу документацію, адже ніколи архів не отримував подібних запитів. Так ми вдруге повернулися до Києва без протоколів.
За 10 днів завідувачка архівного відділу повідомила, що отримала дозвіл проконсультувалася з юристами, тож ми можемо приїжджати та скопіювати протоколи.
Ну що ж, ми втретє їдемо до архіву, заповнюємо анкету користувача та проходимо до сховища. Завідувачка архіву, показуючи на стелаж з документами, говорить: “Ось тут усі виборчі документи, беріть що вам потрібно“. Й після двох годин безрезультатних пошуків протоколів, завідувачка архіву раптово пригадує, що Кагарлицька районна виборча комісія не передала протоколи в архів й радить звернутися до них.
Далі були пошуки комісії, які привели нас до телефонного номеру Кагарлицького водоканалу, в якому, як виявилося, й працює голова ТВК. Вона ж запевнила нас, що передала протоколи до архіву, на що завідувачка архівного відділу запропонувала їй особисто знайти документи.
Проте цей процес пошуку затягувався з різних причин. І ось за два тижні завідувачка архівного сектору повідомляє, що вони не знайшли протоколи, тож вона надішле офіційну відповідь про відсутність документів в архіві. Однак минув тиждень, а відповідь так і не надходила. Аж поки одного дня не телефонує завідувачка архівного сектору й щасливим голосом повідомляє, що знайшла протокол про підсумки голосування, а ще через 4 дні – підсумкові протоколи з округів.
І ось, повернувшись з Кам’янця-Подільського (куди ми також їздили, щоб отримати протоколи) та дочекавшись прийомного дня для громадян, ми вчетверте їдемо вже по ремонтованій дорозі до Кагарлика, та на дверях архіву нас знову зустрічає записка:
Завідувач архівного сектору у відпустці з 08.10.2018 по 23.10.2018
Ця історія чудово демонструє всю затратність часу та ресурсів на добування виборчої інформації та вкотре нагадує про проблему відкритих даних місцевих виборів.
(RL)