Томос, Європа, ліфтове господарство: як ОДА агітували за Порошенка у фейсбуці

Під час останньої президентської виборчої кампанії проблема законодавчої неврегульованості використання соціальних мереж в Україні з метою політичної агітації стала дедалі помітнішою та виразнішою. Наприклад, лише під час днів тиші 20 і 21 квітня 2019 року на офіційній Facebook-сторінці одного з кандидатів у Президенти України було розміщено 1 171 таргетований рекламний допис – безпрецедентна для української виборчої кампанії кількість. Незважаючи на неприхований характер агітації, формально ці дописи нею не вважалися. 

Стаття 58 Закону про вибори Президента України визначає такі можливі форми агітації у електронних засобах інформації: “4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень”. При цьому визначення самих електронних ЗМІ є достатньо розмитим: постанова ЦВК від 18.06.99 визначає їх як “радіомовлення, телебачення, кіно, мережа Інтернету”, а Закон “Про телебачення і радіомовлення” як “організацію, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв”.

Розширення спектру сучасних комунікаційних технологій – насамперед соціальних мереж – збільшило й асортимент способів, якими посадові особи намагаються використати адміністративний ресурс із метою підвищення шансів перемоги на виборах. 

Під поняттям «адміністративний ресурс» частіше за все розуміють ситуацію, коли владні повноваження та державні ресурси використовуються політиками або партіями у їхніх виборчих інтересах.

Як уже зазначалося у інших звітах ОПОРИ, зловживання адміністративним ресурсом є найбільш типовим і поширеним способом впливу на результати виборів. Примітно, що характерним для пострадянського адмінресурсу є не тільки політична воля високопосадовців, а й певною мірою стимулювання його використання чинним законодавством. Прикладом такої ситуації є, зокрема, відносини між Президентом та головами обласних державних адміністрацій. Відповідно до законодавства України голова ОДА – це орган виконавчої влади, який призначається Президентом за поданням Кабінету Міністрів. Голова ОДА призначається лише на строк повноважень Президента, а ОДА та їх голови особисто відповідальні  під час здійснення своїх повноважень перед Президентом України та Кабінетом Міністрів. В умовах української політичної культури можна говорити, що особливості призначення та почасти залежність голів ОДА від Президента створюють сприятливу атмосферу для зловживання інституційним адмінресурсом.

Інституційний адміністративний ресурс – тільки один із видів адміністративного ресурсу, поряд із медійним, законодавчим, регуляторним, силовим та бюджетним. Він характеризується використанням кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів у інтересах окремих партій і політиків, за відсутності рівного доступу до них усіх інших політичних акторів. Простіше кажучи, певний політик або партія може використовувати співробітників або ресурси державних установ для досягнення власної політичної мети (найчастіше це обрання на посаду). Шляхи досягнення цієї мети можуть бути різними: прямий примус державних службовців до участі у передвиборчій діяльності кандидатів чи партій, заохочення до агітації у робочий час, використання офіційних заходів, що проводяться в рамках державного чи місцевого бюджетів, у передвиборчих цілях кандидатів чи партій тощо.

На цьогорічних виборах Президента електоральна боротьба провадилася одразу в кількох площинах – однією з них є й онлайн-простір соціальних мереж, як-от Facebook. Значною прогалиною в українському законодавстві, як уже йшлося вище, є брак регулювання політичної агітації в інтернеті. У зв’язку з цим Громадянська мережа ОПОРА оголосила про початок дослідження ролі соціальних мереж у виборчих кампаніях, насамперед через моніторинг понад 300 публічних сторінок, тематикою онлайн-активності яких є вибори та політичний процес.

Серед інших, у фокус уваги наших аналітиків потрапили й офіційні сторінки двадцяти трьох обласних державних адміністрацій (окрім Закарпатської та Черкаської, де бракує дописів за період, що нас цікавить) та Київської міської державної адміністрації, веденням яких, вочевидь, займаються пресслужби відповідних органів. Ми розбили зібрані в базі даних пости з цих сторінок на три групи за відповідними часовими проміжками: (1) за час президентської виборчої кампанії з 31 грудня по 31 березня включно, (2) за тритижневий період між першим і другим туром (до 21 квітня включно) та (3) на час після виборчої кампанії й до 11 червня, коли новообраний Президент Зеленський видав укази про звільнення п’ятнадцяти голів обласних державних адміністрацій, що є, по суті, кадровою ротацією, покликаною замінити призначених попереднім президентом посадовців.

Ми намагалися з’ясувати, яку і чи взагалі займали голови ОДА позицію щодо тоді ще чинного Президента України Петра Порошенка. Для цього ми проаналізували вміст 12 421 поста із Facebook-сторінок відповідних облдержадміністрацій на предмет позитивних коментарів щодо його особистості або діяльності. Ось що нам вдалося з’ясувати.

Низка сторінок часто публікувала дописи з цитатами експрезидента, як виголошених ним на заходах в області, так з інших міст, ще із посиланням на приватні телеканали (як-от коли Запорізька ОДА публікує вислови Петра Порошенка, трансльовані «Інтером» зі Львова).

Ба більше, часто у таких дописах також висловлюється подяка Петрові Порошенку за сприяння у досягненнях у різних галузях, які, як відомо, виходять за межі передбачених для нього Конституцією повноважень. Так, скажімо, на сторінці «Прес-служба Донецької облдержадміністрації» голова ДонОДА Олександр Куць так коментує реконструкцію ліфтової кабіни у Дружківці (!): «Відновлення ліфтового господарства у Дружківці стало можливим завдяки сумісним зусиллям Уряду країни та безпосередньо Президента України, підтримки очільника Донецької обласної державної адміністрації та міської влади, які підтримують ініціативи на містах».

Схожі репліки ми помітили й на сторінці Волинської ОДА («Здоров’я українців – це пріоритет Президента України Петра Порошенка»)

Рівненської («Раніше в Бармаках був старий ФАП без води і з гнилою підлогою, а зараз – сучасна амбулаторія… Ці результати – лише старт реформ, які розпочав Президент Петро Порошенко», пост за 20 квітня)

та Миколаївської облдержадміністрацій («ДФРР [Державний фонд регіонального розвитку – ОПОРА] – це ще один з інструментів, який започатковано в рамках реформи децентралізації, впровадженої Президентом України Петро Порошенко»).

Такі коментарі, що є по суті агітацією через використання бюджетних ресурсів, мають ознаки бюджетного адміністративного ресурсу

Навіть якщо заслуги і входять до повноважень Президента, їх виразно позитивне висвітлення, на наше переконання, носить ознаки інституційного адмінресурсу. Наприклад, на сторінці Тернопільської ОДА ми виявили допис за 24 лютого 2019 року з цитатою з виступу артистки Оксани Білозір на «Форумі Єдності» на підтримку Петра Порошенка (!). Пані Білозір, згідно з текстом допису, вважає, що «Стати солідарними з українцями і протистояти Путіну – це наслідки титанічної роботи Президента України Петра Порошенка на міжнародному полі за п’ять років. Завдяки його зусиллям світова спільнота визнала війну, яку веде Росія проти України».


Так само схвально щодо зовнішньо- та внутрішньополітичної діяльності Президента виступив голова ДонОДА Олександр КуцьЗавдяки послідовній політиці, яку проводить Президент України Петро Порошенко, Україна впевнено крокує до Європи, стає активною учасницею світових процесів»).

Заступник Миколаївської ОДА схвально висловлюється в адрес Президента:  Сьогодні Президент надав нам унікальну можливість самостійно визначитися із пріоритетами розвитку на найближчі три роки»).

А ось сторінка Запорізької ОДА, коментує виступ експрезидента («Президент Петро Порошенко особливо наголошує на важливості відповідальної позиції на виборах, бо питання для України поставлено так – чи зможемо ми зберегти справжню незалежність від Росії»).

Окремою категорією постів зі сторінок ОДА є дописи, що коментують або висвітлюють у позитивному ключі участь експрезидента в релігійних заходах.

Або ж публікацї стосовно отримання Томосу.

Також часто отримують висвітлення заходи за участі дружини Петра Порошенка Марини Порошенко (особливо події, що стосуються відкриття інклюзивно-ресурсних центрів). Так, сторінка Сумської ОДА з певних причин опублікувала допис-новину про вручення «першою леді свідоцтв про народження та подарунків чотирьом породіллям Роменщини».

Подібна онлайн-активність Facebook-сторінок органів державної влади, особливо під час виборчої кампанії, носить ознаки інституційного ресурсу і є, на наше переконання, системною проблемою, пов’язаною як із особливостями інституту голови ОДА, так і з політичною культурою українських політичних еліт.

Для розуміння системного виміру проблеми пропонуємо ознайомитися зі статистикою, підрахованою аналітиками ОПОРИ. 

Згідно з підрахунком, такі три FB-сторінки ОДА розмістили найбільше постів на підтримку Петра Порошенка за час виборчої кампанії до 31 березня 2019 року:

  1. Миколаївська ОДА. Сторінка цієї обласної державної адміністрації є абсолютним лідером за кількістю дописів, у яких схвально відгукуються про П. Порошенка їх 116. У  виборчий період до 31 березня рівень підтримки сягнув 28,78%. Між турами він трохи знизився, а після виборів зменшився у п’ять разів до 5,68%. Цей показник є найвищим серед усіх ОДА рівнем підтримки Президента після виборів. Постів, що присвячені безпосередньо П. Порошенку, небагато. Здебільшого він фігурує в повідомленнях про успішне впровадження реформ, завжди як їхній ініціатор.-
  2. Кіровоградська ОДА. Впродовж виборчої кампанії до першого туру   на сторінці цієї ОДА виклали 54 пости про П. Порошенка, що склало 14,03% від загальної кількості за цей період.  На відміну від сторінки попередньої ОДА, рівень підтримки Президента між турами лишився майже незмінним. Після другого туру виборів відсоток постів про П. Порошенка знизився до 1,6%. У постах ідеться переважно про ініціативи П. Порошенка у реформі медицини та освіти. 
  3. Хмельницька ОДА. 47 постів, тобто десята їх частина за період першого туру, містять схвальні відгуки про П. Порошенка. Примітно, що найчастіше глава держави згадувався у контексті реформи децентралізації. Після першого туру відсоток постів про Президента зменшився у 10 разів, а після другого туру виборів впав до 0,49%.

Незважаючи на те, що рівень підтримки під час першого туру у дописах Київської ОДА був високим (25%), ми не включаємо її в список топ-областей, які підтримували експрезидента. Загальна кількість постів за період першого туру дуже мала 8.  Тобто, постів на підтримку П. Порошенка було 2. Це в 58 разів менше, ніж на сторінці Миколаївської ОДА, рівень підтримки якої в першому турі становив майже 29%.

Загальним трендом у підтримці П. Порошенка на сторінках ОДА є зниження рівня підтримки у ході виборчої кампанії від майже 8% до менше 1% в середньому по ОДА. Проте є ОДА, які збільшили підтримку Президента в другому турі. Так, Рівненська ОДА збільшила підтримку на половину  з 8% до 13,24%. Найбільшим є трикратне зростання підтримки на сторінці пресслужби Донецької ОДА до 10,34% публікацій. Проте серед сторінок ОДА є й такі, що мають нульовий рівень підтримки Петра Порошенка. Їх 2 це сторінки Вінницької ОДА та КМДА.

Оцінюючи рівень підтримки П. Порошенка на сторінках обласних державних адміністрацій у Facebook, варто звертати увагу не лише на відносні, відсоткові, показники, а й на абсолютні.

Впадає в око велика різниця у кількості постів різних ОДА. Найбільш “небагатослівною” виявилась Київська ОДА за обраний період на сторінці лише 11 постів. Не на багато випереджає її й Івано-Франківська ОДА 48 постів. Кількість дописів на сторінках інших ОДА (крім Вінницької) вимірюється тризначними числами. Найбільше постів у Дніпропетровської ОДА 923, більше 800 опубліковано на сторінках КМДА, Запорізької, Хмельницької та Луганської ОДА. Середня кількість дописів на сторінці ОДА (без врахування сторінок трьох ОДА з найменшими показниками) становить 585.

Отримані результати дозволяють нам побачити певну тенденцію, що може свідчити про використання інституційного та бюджетного адміністративного ресурсів низкою обласних державних адміністрацій. Зважаючи на це, ОПОРА звертає увагу учасників парламентської кампанії на необхідності вживати всіх можливих заходів для того, аби попередити виникнення та протидіяти використанню адмінресурсу під час проведення передвиборчої кампанії. 


Мельник Оксана
Снопок Ольга
Терещенко Денис